Успадкування – одна з підстав набуття права власності на земельну ділянку, котра переходить до спадкоємців зі збереженням цільового призначення. Проте, після змін, прийнятих у 2011 році, Земельний кодекс України (ст.79-1) зазначає, що земельна ділянка має бути сформованою (мати присвоєний їй кадастровий номер), щоб виступати об’єктом цивільних прав. Це викликає питання, щодо порядку успадкування таких «не сформованих» земельних ділянок, через відсутність правової визначеності у приписах земельного та цивільного законодавства.

Для того, щоб вступити у право власності на нерухоме майно на законних підставах, спадкоємець має отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи у органі місцевого самоврядування. Для цього необхідно подати документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Нотаріус здійснює перевірку відсутності заборони або арешту шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або через отримання витягу з Державного земельного кадастру. Відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку можуть у разі набуття у власність спадкодавцем до 2013 року, з посвідчення прав Державними актами на право власності на землю, не зареєстровані у ДЗК та без присвоєного кадастрового номера. Тобто, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України однозначно вимагає отримання витягу з ДЗК для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом.

З іншого боку, буквальне тлумачення норм п. 2 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» дозволяє вважати безпідставними відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку без кадастрового номера, право власності на яку виникло до 2004 року, оскільки вони вважаються сформованими навіть без присвоєння кадастрового номеру. У своїх листах Міністерство юстиції України обґрунтовує, що відсутність кадастрового номера земельної ділянки не може бути підставою відмови у видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок, будівлю, споруду.

Внесення відомостей про ділянки право власності на котрі виникло до 2004 до Державного реєстру земель та державна реєстрація може бути здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників. Це право поширюється також і на спадкоємців, які прийняли спадщину. Подати таку заяву також можна:

  1. Особам, котрі подали прийняту до провадження судом заяву про визнання спадщини відумерлою.
  2. У разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Вимагати для присвоєння такій земельній ділянці кадастрового номера інші документи забороняється.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» (ст. 24, ч. 3) передбачає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Однак, це може бути і спадкоємець земельної ділянки, котрий прийняв спадщину.

З метою отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація у строки, встановлені договором, виконує геодезичні роботи і розробляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація здійснюється Державним кадастровим реєстратором за місцем розташування ділянки та передбачає присвоєння кадастрового номеру.  На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із ДЗК про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При цьому рекомендовано технічну документацію з встановлення меж ділянки розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг з ДЗК видавати на ім’я спадкоємця.

Через пів року від дати смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, котрий оформлював документи з прийняття спадщини для реєстрації права власності на ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.