Голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Максим Мартинюк взяв участь у круглому столі Президії Національної академії аграрних наук, присвяченому проблемам завершення земельної реформи. Керівник Держгеокадастру долучився до дискусії щодо основних ризиків, які виникають при відкритті ринку земель, та проаналізував можливі формати зняття мораторію. Наводимо ключові тези з виступу Максима Мартинюка.

   1. Земельна реформа в глобальному сенсі була завершена, коли в Україні було створено різні форми власності на землю. В її контексті залишились невирішеними два питання. Перше – право купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, яке на сьогодні обмежене мораторієм. Друге – реальне, а не на папері, розмежування земель державної та комунальної форм власності.

    2. Обіг земель часто ототожнюють з купівлею та продажем, однак обіг – це і орендні відносини, які сьогодні розвинуті в Україні. Тобто де-факто обіг земель в Україні відбувається і зараз.

    3. При знятті мораторію надважливим є соціальний аспект цього питання. Враховуючи девальвацію національної валюти, події на Сході країни, загальний стан економіки – вартість земель зараз перебуває у найнижчій точці, або принаймні недалеко від дна. Паралельно відбувається підвищення вартості комунальних послуг, зниження рівня життя – це ті передумови, що будуть змушувати селян продавати свої паї за не найкращими, м’яко кажучи, цінами. Я не хотів би заглиблюватись в дискусію про те, чи здатен селянин прийняти зважене рішення щодо продажу землі. Але самі життєві обставини можуть підштовхнути його до таких дій. Тому не враховувати соціальний аспект при знятті мораторію просто неможливо.

4. Зараз все більш широко обговорюється концепт часткового зняття мораторію. Є різні позиції. Найбільш коректним з правової і економічної точки зору, на мою думку, є зняття мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. Але з суттєвою умовою – їх продаж має здійснюватися виключно через відкриті аукціони. Такий формат реформи показав би, як буде функціонувати ринок, які можуть виникнути ризики, правові колізії і при цьому не зачепив би соціального аспекту.

5. Можу сказати з впевненістю, що черговий раз механічно перенести термін дії мораторію – найгірше з можливих рішень. Як тільки Верховна Рада знову відтермінує його, увага до цього питання спаде, і ми знову повернемося до дискусії за півроку до зняття мораторію.

Я прихильник ідеї розробки Концепції розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, інтегрованої в Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020”. Це сформувало би порядок денний і перелік завдань у сфері земельних відносин, які треба вирішити.

Довідково

Круглий стіл “Проблеми завершення земельної реформи” відбувся 15 липня в Інституті водних проблем і меліорації НААН. У засіданні взяли участь представники системи НААН, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства аграрної політики та продовольства та профільних відомств.