За перший квартал до місцевих бюджетів надійшло майже 3,3 млрд гривень плати за землю.
За перший квартал 2015 року, згідно з даними Державної фіскальної служби, до місцевих бюджетів надійшло 3298,8 млн гривень плати за землю. За аналогічний період минулого року цей показник склав 3043,2 млн гривень або на 7,7% менше. Всього за 2014 рік місцеві бюджети отримали 12,083 млрд гривень плати за землю.
Дані: Державна фіскальна служба
Плата за землю є похідною від нормативної грошової оцінки, яка розраховується фахівцями Держгеокадастру. Також цей показник є базою для справляння інших обов’язкових платежів – державного мита при обміні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та орієнтиром для визначення ставок оренди для земель приватної власності.
Нормативна грошова оцінка проводиться раз на на 5-7 років та щорічно індексується на коефіцієнт інфляції.
У ході чергового визначення нормативної грошової оцінки фахівці Держгеокадастру констатують зростання вартості земель у порівнянні з показником п’яти-семирічної давнини. Основні фактори зростання – розвиток інфраструктури, транспортних шляхів, надходження інвестицій на відповідні території. В залежності від регіону дельта може складати 10-30% і навіть більше. Найменш динамічно – в межах 5% – показник зростає в селах, де розвиток інфраструктури відбувається повільно. На 1 січня середня нормативна грошова оцінка в Україні складає: для ріллі та перелогів – 25,77 тис. грн за гектар, для багаторічних насаджень – 49,4 тис. грн, сіножатей – 6,1 тис. грн, природних пасовищ – 4,73 тис. гривень.
Нагадаємо, що замовниками проведення нової нормативної грошової оцінки земель виступають органи місцевого самоврядування. Спеціалісти Держгеокадастру запевняють, що завжди готові до надання інформаційного забезпечення потреб місцевих громад відповідно до їх поточних вимог.
“Земельні платежі є одним із основних джерел надходжень до місцевих бюджетів, тож ми прагнемо до максимально коректного визначення бази оподаткування, – наголосив Голова Держгеокадастру Максим Мартинюк. – Ця робота набуває ще більшого значення з огляду на курс на децентралізацію, який прийнятий керівництвом держави. Додаткові повноваження підвищують потребу органів місцевого самоврядування у фінансових ресурсах, і Держгеокадастр, знаходячись у тісному контакті з представниками місцевої влади, планує вдосконалити свої стандарти надання необхідної інформації місцевим радам з тим, щоб у рази підняти рівень збору земельного податку для місцевих бюджетів. Самі збори – це, безумовно, справа фіскальних органів, ми ж, усвідомлюючи важливість цього завдання для них, готові й надалі вдосконалювати свою інформаційну базу, оскільки саме земельний податок є принципово важливим для політики децентралізації та успішного впровадження адміністративної реформи в нашій країні”.
Дані: Державна служба з питань геодезії, картографії і кадастру
